Притчі

Як досягти цілі?

Великий майстер стрільби з лука на ім'я Дрона навчав своїх учнів. Він повісив на дереві мішень і запитав кожного з учнів, що той бачить.

Один сказав:

– Я бачу дерево і мішень на ньому.

Інший сказав:

– Я бачу дерево, сонце, що сходить, птахів на небі ...

Усі інші відповідали приблизно так само.

Потім Дрона підійшов до свого кращого учня Арджуні і запитав:

– А ти що бачиш?

Той відповів:

– Я не можу бачити нічого, крім мішені.

І Дрона сказав:

– Тільки така людина може потрапляти в ціль.

Син і батько

Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і засмиканий, і побачив, що у дверях його чекає п'ятирічний син.

– Тату, можна в тебе дещо запитати?

– Звичайно, що трапилося?

– Тату, а скільки ти заробляєш?

– Це тебе не обходить! – обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?

– Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки ти заробляєш за годину?

– Ну, взагалі ж, 500. А що?

– Тату... – син подивився на нього знизу дуже серйозними очима. – Тату, ти можеш зайняти мені 300?

– Ти запитував тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь дурну іграшку? – закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату й лягай спати!.. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату й закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти у дверях і злитися на прохання сина. «Як він сміє запитувати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?» Але через деякий час він заспокоївся і почав міркувати: «Може, йому дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та чорт з ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу в мене не просив грошей». Коли він увійшов у дитячу, його син уже був у постелі.

– Ти не спиш, синку? – запитав він.

– Ні, тату, – відповів хлопчик.

– Я, здається, занадто грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Пробач мені. Ось, тримай гроші, які ти просив. Хлопчик сів у ліжку й посміхнувся.

– Ой, спасибі! – радісно вигукнув він. Потім заліз під подушку й дістав ще кілька зім'ятих банкнот. Батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову розлютився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і знову подивився на батька.

– Навіщо ти просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробуркотів той.

– Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені вистачить, – відповіла дитина. – Тату, тут рівно п’ятсот. Можна, я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами... 

Притча про виховання

У зоопарк привезли ведмежа, посадили його в клітку. Клітка була настільки малою, що воно могло робити тільки три кроки вправо і три кроки вліво.

Так і ходило ведмежа три кроки вправо і три кроки вліво.

Минув час, ведмежа підросло і стало красивим, могутнім ведмедем. Його випустили у просторий вольєр. Але й там він продовжував робити три кроки вправо і три кроки вліво.

Йшов час, а наш ведмідь так і ходив три кроки вправо і три кроки вліво.

Притча про вовків

Колись давно старий індієць розповів своєму онукові одну життєву істину.

Усередині кожної людини йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк є зло – заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехня.

Інший вовк є добро – мир, любов, надія, люб'язність, істина, доброта, вірність.

Маленький індієць, зворушений до глибини душі словами діда, на декілька секунд замислився, а потім запитав:

– А який вовк в кінці перемагає?

Обличчя старого індійця торкалася ледве помітна посмішка, і він_: відповів:

– Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

У крамниці в Бога

Одного разу жінці приснився сон, що за прилавком магазину стояв Господь Бог.

– Господи! Це Ти? – вигукнула вона з радістю.

– Так, це Я, – відповів Бог.

– А що в Тебе можна купити? – запитала жінка.

– У мене можна купити все, – пролунала відповідь.

– У такому разі дай мені, будь ласка, здоров'я, щастя, любові, успіху і багато грошей. Бог доброзичливо посміхнувся і пішов у підсобне приміщення за замовленим товаром. Через деякий час він повернувся з маленькою паперовою коробочкою.

– І це все?! – вигукнула здивована і розчарована жінка. – Так, це все, – відповів Бог. – Хіба ти не знала, що в моєму магазині продається тільки насіння?